Бібліотека. Заходи.
ДЕНЬ ВИШИВАНКИ
18 травня − День вишиванки. Це свято в Україні відзначають кожного року у третій четвер травня. Його започаткували у 2006 році на підтримку традиційного українського одягу та вшанування національної культури.
Подія є не лише національною, але й міжнародною, оскільки її відзначають українці, які проживають у різних країнах світу. Вона нагадує про важливість збереження національної ідентичності та культурних традицій.
Працівниками бібліотеки ВСП «ЛФКХПП НУХТ» в читальному залі підготовлено тематичну виставку, приурочену до даного свята.
Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Українська вишиванка − не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка − це частина генетичного коду українця.
Долучитися до свята дуже просто: потрібно одягнути вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою та прийти в ньому на роботу чи на навчання.
16 квітня – ВЕЛИКДЕНЬ
Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям.
В стінах нашого коледжу, а саме в бібліотеці ВСП «ЛФКХПП НУХТ» до свята підготували великодню виставку. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Вони ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення.
Пасха – свято дуже давнє зі своїми традиціями і звичаями. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Із часом Пасха стала головним християнським святом.
Українське християнське духовенство осудило російську агресію, закликало молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони — вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання».
Ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.
Нехай буде запашною Великодня Паска та буде з Вами Божа ласка!
21 березня — Всесвітній день поезії
У поета тільки слово,
Тільки слово, більш нічого —
Слово правди і свободи,
Слово гідності і честі,
Слово мужності і віри,
І любові, і надії…
Іван Коваленко
Весна — це свято для всіх поетів. Це пора, коли все оживає і серце наповнюється теплом весняного повітря, коли сонце починає свій переможний шлях по небосхилу і хочеться жити, любити, кохати і писати вірші…
21 березня — Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку в день весняного рівнодення.
Всесвітній день поезії, виведений в окреме свято, дозволяє замислитися про здатність віршів пробуджувати в людині її творчі здібності.
Шанують поетичне слово і в стінах нашого коледжу. В читальному залі бібліотеки ВСП «Львівського фахового коледжу харчової та переробної промисловості НУХТ» організовано книжкову виставку збірок українських поетів: Наші студенти і викладачі відрізняються не лише потягом до техніки, але і любов’ю до мистецтва, в тому числі й до поезії. Тож від щирого серця вітаємо педагогічний колектив та студентство з святом Поезії. Бажаємо мирного неба, сповнення творчих задумів та мрій. Хай Ваше слово буде завжди потрібним, лікує душу і приносить кожному читачеві задоволення, а відтак — буде вічним.
Більше року в Україні триває війна. Війна страшна, болюча, жорстока, вона загострює відчуття та усвідомлення.
Новий досвід прагне нового слова. Коли йдеться про зображення війни в поезії, то важливим є якщо не безпосередній досвід автора, то принаймні адекватне відчуття того, що відбувається (а безпосередній досвід значно увиразнює адекватне відчуття), і, звісно, талант.
Наша нація споконвіку славиться творчістю та вмінням римувати. Поети у сильному образному слові творять світ, їхня поезія проймає людську душу, в якій формуються моральні сили пронизані відчуттям свободи, гідності, любові до життя.
Сучасні українці акумулюють свій біль і горе від війни у віршовані рядки, які уже називають Поезією Вільних — воєнною лірикою українства 21-го століття.
Саме у скрутні часи з’являлися чи не найвідоміші твори українських класиків — Ліни Костенко, Василя Стуса, Володимира Сосюри та багатьох інших поетів та поетес.
Українські поети у промовистому слові так чи інакше, долучаються до колективного опору ворогу. Війна триває і поезія триває також…
15.05.23
Працівниками бібліотеки ВСП «ЛФКХПП НУХТ» в читальному залі організовано книжкову виставку приурочену до Дня рідної мови
Міжнародний День рідної мови – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.
Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.
Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половині із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.
Сьогодні, народ України зі зброєю та ціною власного життя захищає свою рідну мову, одну з найдавніших на нашому континенті, найбільш вокальних та милозвучних.
Інформаційно-тематична виставка
«Стабільність Конституції – стабільність держави»
З нагоди 25-ої річниці Конституції України у бібліотеці ВСП» ЛФКХПП НУХТ» підготовлена інформаційно-тематична виставка: «Стабільність Конституції – стабільність держави», на якій представлена література, що надає можливість кожному ознайомитися з важливим значенням Конституції, в якій закріплено право українського народу мати власну державу, дається відповідь на питання, якою ця держава буде, які шляхи її розвитку. Виставка експонує збірники наукових праць, навчальні посібники та матеріали наукових конференцій, присвячені ухваленню Основного Закону.
28 червня Україна відзначає державне свято — День Конституції України.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту — про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття Основного Закону було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету нашої держави на світовій арені.
У різні періоди існування українського народу були спроби отримати юридичне оформлення держави. Ще в період Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом, князем і його дружиною, що відображено в різних редакціях «Руської правди». У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція, створена Пилипом Орликом в 1710 році, ставши в Європі першим подібним документом.
Конституція – це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.
Пам’ятаймо слова Михайла Коцюбинського: «Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мiй народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?» Тому сила Конституції повністю полягає в рішучості кожного громадянина захищати її. Зробімо свій внесок в цей захист!
Книжкова виставка до Дня Матері
Надворі весна. Як ми любимо цю пору року, відчуваємо справжню насолоду при спілкуванні з весняною природою. У ці травневі дні наша незалежна Україна відзначає День Матері. Саме в цей день усі вшановують і матір-неньку, і матір-Батьківщтну, і матір-Божу.
Знаючи, яке значення займає в українському суспільстві постать матері – берегині кожного роду, кожної сім’ї, бібліотечними працівниками ВСП «ЛФКПП НУХТ» в читальному залі бібліотеки була організована книжкова виставка до Дня Матері.
Мама – скільки в цьому слові любові й ніжності , світла й доброти. Тут – невичерпна теплота і мудрість, бо ніхто так, як ненька, не зможе розрадити й заспокоїти. Разом із тим, лише у матерів – неймовірна сила та жертовність, бо їхнє серце зіткане з любові й милосердя.
Найдорожча і найцінніша у світі людина для кожного з нас це-мама. Де б не були і щоб не робили, куди б не закинула нас доля і що б з нами не трапилося ми знаємо, що материнське серце все відчуває, про все знає і завжди поспішить нам на допомогу. Не дивлячись на те, скільки нам років, нам завжди потрібна мати, її ласка, щирий погляд і безмежна любов. І чим більша ваша любов до матері, тим світліше і радісніше життя
Немає в цілому світі святішої і кращої «професії», ніж материнство. Це – дар Божий, вічне джерело буття людського, основа сім’ї, роду і народу. Саме уроки матері є головними дороговказами на життєвому шляху, а її любов – найнадійнішим оберегом. Нелегка і дуже відповідальна праця – виростити своїх дітей здоровими фізично і морально, добрими й сильними у житті, гідними громадянами нашої держави.
Низький вам доземний уклін, шановні мами, за те, що виховуєте патріотів, які неймовірними зусиллями й навіть ціною власного життя, творять нову історію держави. Хай щирістю та добром відгукуються в душах Ваших дітей нескінченна турбота, любов та відданість. Здоров’я Вам, наші неньки, спокою – у домівки й Божого благословення – у родини. Україні-матері – мирного неба й подальшого розквіту!
«Чорнобиль: трагедія, подвиг, попередження».
Виставка-застереження
( до дня Чорнобильської трагедії)
Працівниками бібліотеки ВСП « ЛФКХПП НУХТ» до 35 роковин на Чорнобильській АЕС організовано книжкову виставку, щоб ще раз нам пригадати про ті страшні події в країні.
26 квітня 1986 року була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.
Це день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу, який осідав на землю, проникав у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусії припало близько 60% шкідливих викидів. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Росії, Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Чорнобильська трагедія пройняла всі сфери життя. Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений. Минуло 35 років, а Чорнобиль не минув. Він промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах суспільства, у долях мільйонів людей, житті кожного з нас. Горем і болем увійшов в життя українського народу Чорнобиль, що розділив долю людей на «до» і «після». Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР, адже відповідальності цілком лежить на комуністичному режимі. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. А особливо після першотравневої демонстрації, коли на Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів, ще й хизувались цим на шпальках всіх газет.
Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Тоді було зруйновано один реактор і 5% радіоактивних речовин потрапило за межі енергоблоку, але цього вистачило, щоб знищити цілий етнокультурний регіон. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб, саме вони ціною свого життя зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух.
Які висновки має зробити людство із Чорнобильської трагедії? Перш за все, це – відповідальність за «мирний атом», який має бути підконтрольний людині з усіма можливими наслідками та технологічно прогнозованим.
Ми знову сьогодні згадуємо Чорнобиль ,тому, що нині в закритій зоні, навколо законсервованої станції, виникли пожежі, дим від яких поширився на великі відстані, у тому числі й на українську столицю. І знову ожили вже призабуті розмови про мікрорентгени, бери, радіонукліди, знову ми в тривожному очікуванні інформації про радіаційну ситуацію в навколишньому середовищі.
Тепер ось нова біда в Україні і всьому світі – коронавірус. Вона така ж невидима і така ж підступна й загрозлива для людського здоров’я і життя, як і радіація. А ще спалах пандемії, як і свого часу вибух на четвертому блоці Чорнобильської АЕС – свідчення того, наскільки уразливий у наші дні світ, як лихо в якомусь одному його куточку – чи то в Чорнобилі, Фукусімі, чи в Ухані – з неймовірною швидкістю стає планетарною бідою, несучи загрози, втрати, страждання вселенських масштабів.
В ці квітневі дні українська нація із гордістю та шаною згадує героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС .
Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою.
Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
І ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Ліна Костенко. 2019
«Скарби безсмертного Кобзаря»
9 березня – день, який збирає й об’єднує всіх, хто шанує Великого Кобзаря.
У ці весняні дні у ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробої промисловості НУХТ» традиційно відбуваються заходи до річниці від дня народження Тараса Шевченка. Ми пам’ятаємо заповіти Шевченка, читаємо, шануємо і завжди будемо нести в серці полум’яне слово геніального українського поета, художника, борця за волю народу.
Задля вшанування пам’яті насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців в читальній залі бібліотеки коледжу розгорнуто книжкову виставку «Скарби безсмертного Кобзаря».
Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує в золотій скарбниці світової культури. Його безсмертні й неповторні твори багато років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття. Творчість Тараса Шевченка – це те, що виховує, живить дух, дає наснагу зберігати та захищати національні цінності.
Значення літературної спадщини Шевченка – це також значення його «Кобзаря», який збагатив українське письменство новими темами та ідеями, образами і жанрами, ритмами і віршовими розмірами, тропами і стилістичними фігурами. З появою цієї книги наша література поповнилася ліричними та епічними віршами, романтичними баладами та різними видами поем. У «Кобзарі» зображене минуле і сучасне українського народу, його історія та географія. У невеликих за обсягом творах Шевченко зумів охопити питання, що хвилювало всі народи.
Шевченко, як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною, i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення. Ми на вiчнiм шляху до Шевченка…
Вітаємо із Міжнародним днем рідної мови!
21 лютого – усіма народами Землі, відзначається День рідної мови. Рідне слово, яке всмоктується із молоком матері – важливий фактор в житті людини, що дозволяє кожному усвідомити свою приналежність до свого народу, головний чинник розвитку країни в сучасному світі!
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Бажаємо всім мирного неба, міцного здоров’я, професійних здобутків, успіхів у всіх справах і задумах. Нехай материнське слово стане для всіх нас невичерпним джерелом самовдосконалення та натхнення!
Міжнародний день рідної мови проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою сприяння мовній і культурній різноманітності та багатомовності, поширенню і збереженню мов народів світу, почали відзначати 21 лютого 2000 року. Таким чином, будь‑які кроки в цьому напрямку зміцнюють солідарність людей на основі взаєморозуміння, терпимості та діалогу.
В Україні є одна державна мова – українська, яка має юридичний статус обов’язкового засобу спілкування в публічних сферах всередині країни та при здійсненні представницьких функцій у міжнародному спілкуванні.
День Соборності України
22 січня в Україні відзначається величне національне свято –
День Соборності України.
День Соборності відзначається щороку в день проголошення Акту воз’єднання Української Народної Республіки та Західно – Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року.
Співробітники бібліотеки ВСП «ЛФКХПП НУХТ» підготували книжкову виставку в читальному залі, під назвою « Україна – це народ з величною історією».
Виставка розкриває тернистий шлях України до соборності. Адже ми, українці, ще з часу розпаду Київської Русі мріяли про відновлення єдності, споконвічне прагнення українського народу до волі, свободи та незалежності, про тяжку та тривалу боротьбу за національне визволення та утвердження власної державності.
14 жовтня – День Українського козацтва
та День захисника України
(Указ Президента України від 14.10.2014 № 806).
Не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Ми пишаємося історичним минулим нашої держави.
Про козаків і любов до Батьківщини співається і в гімні України. Козак в українській культурі – озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру і землю свого народу.
І в наш час молоді патріоти, нащадки козаків, продовжують їхні традиції і захищають східні кордони нашої країни.
14 жовтня в бібліотеці відбулася виставка до масового заходу до Дня козацтва та Дня захисника України.
Улюблена Богом перлина
Для всіх українців одна
Козацька моя Україна
Хлібів золота сторона
Негодами лютими бита
Віками ти йшла до мети
Тобі в небі зорею світити
І волю і долю знайти